Виходить ця смакота як магазинна, а може, й краще. Цим рецептом поділилась зі мною сусідка, до цього я робила зефір тільки на агар-агарі, і думала, що з желатином – це провальний варіант, але ні! Собівартість його дуже дешева спробуйте!
Інгредієнти:
- Цукор – 1 кг
- Вода кип’ячена – 350 мл
- Желатин – 40 грам
- Лимонна кислота – 1 ч. л.
- Сода – 1 ч. л.
- Оцет 9% – 1 ч. л.
- Ванілін – 1-2 грами
Приготування:
У велику каструлю висипаю цукор. Вливаю в нього 150 мл охолодженої кип’яченої води. Розмішую, щоб цукор став вологим. Ставлю на маленький вогонь. Помішуючи доводжу до невеликого кипіння. Цукровий пісок має повністю розчинитися.
Висипаю желатин у невелику миску. Заливаю його 200 мл кип’яченої води, перемішую і залишаю його набрякнути, поки цукор перетворюється на рідкий стан.
На етапі розчинення цукру всипаю ванілін. І добре розмішую весь вміст. Але його можна додати на етапі збивання.
Коли солодкий розчин почав закипати, вливаю в нього масу з желатину. Все розмішую.
На невеликому вогні помішуючи доводжу суміш до кипіння. Даю покипіти буквально 1-2 хвилини та знімаю з вогню.
Беру міксер та гарячу суміш починаю збивати спочатку на низькій швидкості, поступово її збільшуючи. Час збивання – 30 хвилин.
Густіти маса почне на останніх десяти хвилинах. Вона значно збільшилася обсягом, побіліла і загуснула. На той час вона майже охолола.
За п’ять хвилин до закінчення у густу основу всипаю чайну ложку лимонної кислоти. Якщо не клали під час розігріву цукру, то зараз можна додати ванілін.
У невеликій ємності соду гашу оцтом. Тут головне – не переборщити. Соди потрібна одна чайна ложка без гірки. Оцет беру також одну чайну ложку.
Перемішую шипучу суміш, щоб реакція торкнулася кожної крупинки соди. Викладаю все у збиту основу. На цьому етапі можна додати харчовий барвник для зміни кольору зефіру.
І на малій швидкості продовжую збивати всю масу ще п’ять хвилин. На швидкій швидкості вже не вийде – маса дуже густа. Від соди та лимонної кислоти помітно змінився колір усієї основи. Він став ще білішим. Маса ще трохи збільшилася в обсязі та стала повітряною.
Через п’ять хвилин вимикаю міксер. І тепер треба сформувати самі зефірки. Я розстелила великий новий целофановий пакет на стіл. Злегка змочила водою (протерла вологою губкою). Вмочуючи десертну ложку у воду, набирала пишну масу і викладала на целофан.
Варіант викладати фігурки ложкою, на мій погляд, найкращий у домашніх умовах. Спробувавши використовувати кондитерський пакет для крему, зрозуміла, що дуже багато суміші залишається на його стінках, оскільки вона швидко застигає. Але може просто я не професіонал-кондитер.
Коли всі фігурки викладені, даємо час прихопитися зверху. Вони швидко підсихають, 20-30 хвилин. Коли вже легко можна буде відокремити кожну половинку від целофану, збираю їх у пакет чи контейнер із кришкою. За бажанням можна поєднати дві половинки разом.
Ось зефір і готовий. Зберігати його краще в целофані або ємності, що герметично закривається. Тоді він не покривається сухою скоринкою зверху. Звичайно, досягти ідеальної форми мені не вдалося, але самі зефірки за смаком і щільністю дуже подібні до тих, що ми купуємо в магазині.
І, до речі, за розрахунками виходить дуже вигідно. Найдешевша упаковка вагою 250-300 г з цією насолодою в магазині коштує в районі 40 гривень, вже давно не купувала, тому точно не скажу. Ми ж зрештою отримуємо приблизно 1,2 -1,3 кг зефіру – приблизно також в районі 35-40 гривень.
Ви робите домашній зефір на желатині чи агарі? За яким рецептом? Поділіться у коментарях.
Якщо залишились питання пишіть у коментарях я з радістю Вам відповім, діліться своїм досвідом і рецептами! Смачного Вам, миру, здоров’я і достатку Вашим сім’ям!
